|
|
Дисципліна « Вентиляція та кондиціювання »
Викладач: к.т.н., доцент Пономарчук І.А.
Варіанти курсових проектів
Вихідні дані до виконання курсових проектів:
ВАРІАНТ 1
Розробити систему вентиляції промислової будівлі.
Остіклення виконано на бічних стінах, висотою – 2м.
Промислова будівля складається з відділень: термічне, гальванічне, станочне.
Гальванічне відділення:
площа- 50 м  , 3 ванни розміром 1ґ2 м, хімічний процес- цинкування в цианістих розчинах.
Термічне відділення:
площа – 50 м , 4 печі: 1,5ґ2,5 м, висота – 3 м, температура зовнішньої поверхні 70 °С
Станочне відділення:
площа – 260 м , 2 станка: №14, 2 станка: №34 2 станка: №54
Місто: Полтава, географічна широта 48 °, зона вологості: С, температура, °С – 26,5, ентальпія, кДж/кг – 54, розрахункова швидкість – 1м/с
Актова зала на 150 місць.
ВАРІАНТ 2
Розробити систему вентиляції промислової будівлі.
Остіклення виконано на бічних стінах, висотою – 2м.
Промислова будівля складається з відділень: термічне, гальванічне, станочне.
Гальванічне відділення:
площа- 25 м , 2 ванни розміром 1ґ2 м, хімічний процес- хімічне полірування.
Термічне відділення:
площа – 75 м , 6 печі: 1,5ґ2,5 м, висота – 3 м, температура зовнішньої поверхні 60 °С
Станочне відділення:
площа – 260 м , 2 станка: №15, 2 станка: №36 2 станка: №52
Місто: Чернігів
Актова зала на 120 місць.
ВАРІАНТ 3
Розробити систему вентиляції промислової будівлі.
Остіклення виконано на бічних стінах, висотою – 2м.
Промислова будівля складається з відділень: термічне, гальванічне, станочне.
Гальванічне відділення:
площа- 30 м , 2 ванни розміром 1ґ2,5 м, хімічний процес- оміднення.
Термічне відділення:
площа – 70 м , 3 печі: 1,0ґ2,0 м, висота – 3 м, температура зовнішньої поверхні 50 °С
Станочне відділення:
площа – 300 м , 2 станка: №10, 2 станка: №31 2 станка: №50
Місто: Львів.
Актова зала на 100 місць.
ВАРІАНТ 4
Розробити систему вентиляції промислової будівлі.
Остіклення виконано на бічних стінах, висотою – 2,5м.
Промислова будівля складається з відділень: термічне, гальванічне, станочне.
Гальванічне відділення:
площа- 60 м , 4 ванни розміром 1ґ2 м, хімічний оксидування.
Термічне відділення:
площа – 40 м , 4 печі: 1,0ґ2,5 м, висота – 2 м, температура зовнішньої поверхні 60 °С
Станочне відділення:
площа – 250 м , 2 станка: №9, 2 станка: №24 2 станка: №44
Місто: Вінниця
Актова зала на 110 місць.
Зразок індивідуального завдання
Міністерство освіти і науки України
Вінницький національний технічний університет
Інститут прогресивних освітніх технологій
Факультет перепідготовки кадрів
Кафедра теплогазопостачання та вентиляції
ЗАТВЕРДЖУЮ
Зав. кафедри ТГП, проф.
______________ Г.С. Ратушняк
(підпис)
”___” _________ 200_ р.
ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ
на курсовий проект з дисципліни “Вентиляція та кондиціювання”
на тему: “СИСТЕМИ ВЕНТИЛЯЦІЇ ЦЕХУ ДЕРЕВООБРОБКИ
ТА КОНДИЦІЮВАННЯ АКТОВОЇ ЗАЛИ”
слухачу ________________________________________________
факультету______________________групи ___________________
ВИХІДНІ ДАНІ
Розробити систему вентиляції промислової будівлі.
Остіклення виконано на бічних стінах, висотою – ____________
Промислова будівля складається з відділень: термічне, гальванічне, станочне.
Гальванічне відділення:
____________________________________________________________
Термічне відділення:
____________________________________________________________
Станочне відділення:
_____________________________________________________________
Місто: ________________________
Актова зала на ____________місць.
Дата видачі “____” ______________________ 200_ р.
Керівник: к.т.н., доцент Пономарчук І.А.______________________
Завдання отримав ____________________ ______________
Рекомендації до виконання курсового проекту
Приклад змісту розрахунково-пояснювальної записки до дипломного проекту з вентиляції громадської, допоміжної або виробничої споруди наведений нижче. Вона повинна містити:
Вступ
Розділ 1. Вихідні данні для проектування
Район будівництва; розрахункові параметри зовнішнього клімату.
Призначення і характеристика об’єкта (кількість поверхів; особливості об’ємно-планувального вирішення; будівельні конструкції).
Потрібні внутрішні умови в окремих приміщеннях, вибір розрахункових параметрів повітря в приміщеннях.
Опис джерела теплопостачання, параметри теплоносія.
Обґрунтування вибору параметрів теплоносія для опалення та вентиляції.
Характеристика об’єкта за вибухо- та пожежонебезпекою.
Розділ 2. Коротка характеристика експлуатаційного режиму об’єкта
Характеристика встановленого обладнання.
Кількість і тривалість робочих змін.
Розділ 3. Санітарно-гігієнічна характеристика умов праці і перебування людей в приміщеннях об’єкта, що проектується.
Шкідливі виділення в приміщеннях об’єкта.
Санітарногігієнічна оцінка шкідливих виділень.
Розділ 4. Теплотехнічний розрахунок
Визначення потрібного та фактичного опорів теплопередачі зовнішніх огороджень об’єкта.
Розрахунок тепловтрат приміщеннями в холодний період року.
Розрахунок теплонадходжень приміщення від сонячного випромінювання.
Визначення питомої теплової характеристики споруди.
Розділ 5. Складання балансів тепла, вологи та повітря для окремих приміщень і розрахунок повітрообміну в усіх приміщеннях об’єкта.
Розрахунок кількості тепла, вологи та газів, що виділяються в окремих приміщеннях.
Баланси тепла, вологи та газів в окремих приміщеннях.
Розрахунок потрібних повітрообмінів в окремих приміщеннях (при вентиляції для трьох періодів, при кондиціюванні – для двох); вибір розрахункової величини повітрообміну в окремих приміщеннях.
Визначення повітрообмінів за укрупненими показниками для решти приміщень об’єкта.
Розділ 6. Обґрунтування прийнятих конструктивних рішень вентиляції та кондиціювання повітря і розрахунок систем
Техніко-економічне обґрунтування прийнятих конструктивних вирішень вентиляції та кондиціювання повітря (вибір схем подачі повітря в приміщення або видалення його, вибір кількості систем, трасування повітропроводів, обґрунтування способу та схеми утилізації тепла).
Підбір і розрахунок елементів вентиляційних систем, секцій кондиціонерів, пристроїв утилізації тепла.
Аеродинамічний розрахунок окремих систем вентиляції і кондиціювання повітря; підбір вентиляторів і електродвигунів.
Аналіз повітряного режиму споруди і розробка рекомендацій з керування потоками повітря в споруді (проектування повітряних і повітряно-теплових завіс, боротьба з перетіканням та інфільтрацією).
Рекомендації з пуску, регулювання та експлуатації запропонованих систем вентиляції та кондиціювання повітря в споруді.
Розділ 7. Тепло- , холодо- та газопостачання об’єкта
В курсовому проекті студент виконує такі графічні роботи:
1. Показує на планах поверхів, підвалу та горища та на розрізах будівлі припливні та витяжні повітроводи, канали та шахти (масштаб 1:100);
2. Креслить аксонометричні схеми повітроводів, розрахованих системи вентиляції та кондиціювання (масштаб 1:100);
Розробляє компонувальне креслення камери, в якій розміщені припливна установка, кондиціонер, шумоглушники і холодильна установка із специфікацією обладнання (масштаб 1:50 або 1:20);
Розробляє компонувальне креслення витяжної камери (масштаб 1:20);
Дає детальну конструктивну розробку окремих вузлів вентиляційних систем або камер (за вказівкою консультанта, масштаб 1:10, 1:5 або 1:2).
Правила оформлення окремих листів знаходиться в Тимчасовій інструкції СН 460-74. Наведемо деякі із них:
1. Плани і перерізи систем опалення та вентиляції наносяться на будівельні плани та перерізи, на яких показують віконні, дверні та технологічні прорізи, тамбури, перестінки, а також розбивальні осі. На цих же кресленнях показують технологічне обладнання (в першу чергу з місцевими відсмоктуваннями). Будівельна і технологічні частини проекту кресляться тонкими лініями.
2. При багатоярусному розміщенні повітроводів та інших елементів систем опалення та вентиляції викреслюють додаткові плани приміщення з вказівкою їх розміщення по висоті на перерізах з обов’язковим нанесенням розбивальних осей.
3. Місця перерізів по будівлі вибирають так, щоб вони давали найбільш повне уявлення про прийняте об’ємно-планувальне вирішення систем. На перерізах показують розміщення трубопроводів, повітроводів, шахт, дефлекторів, повітророзподілювачів з прив’язкою відмітки осі (круглі повітроводи), низу (прямокутні), верху шахт та інше.
4. Повітропроводи, трубопроводи, опалювально-вентиляційне обладнання на планах та перерізах виконують жирними лініями.
5. На планах штрихпунктирними лініями показують розміщення шахт, аераційних ліхтарів, дефлекторів, дахових вентиляторів та інших елементів систем, що розміщені на покритті. Осі опалювально-вентиляційного обладнання та вісі повітроводів прив’язують до розбивальних осей будівлі.
6. На планах наносять назви приміщень, номери позицій технологічного обладнання, марки та порядкові номери опалювально-вентиляційних установок (наприклад, П1, П2, ..., ВЕ1, ВЕ2, ...), номери стояків систем опалення (Ст1, Ст2).
7. Схеми систем вентиляції кресляться в косокутній аксонометричній проекції в тому масштабі, що і на планах. Кут повороту координат - 450. На схемах показують діаметри, та розміри сторін всіх ділянок повітроводів та витрати повітря, що проходить по ділянці (на схемах, які наведені в пояснювальній записці проставляють номери і довжини розрахункових ділянок).
8. На схемах вентиляційних систем показують вентиляційне обладнання, повітроприймальники місцевих відсосів (з контуром обслуговуючого обладнання), повітророзподілювачів. Вказують відмітки рівня осі круглих та низу прямокутних повітроводів, розміщення лючків для вимірювання параметрів повітря (ЛП) та лючків для очищення повітроводів (ЛВ), пристрої регулювання та інші елементи систем.
9. Плани та перерізи вентиляційних камер виконують аналогічно планам поверхів та перерізам будівлі. Елементи вентиляційних установок показують товстими лініями. Повітропроводи на планах установок показують штрихпунктирними лініями, на перерізах – суцільними лініями. Трубопроводи обв’язки калорифера, повітроохолоджувача, зрошувальної камери показують однією лінією для діаметра трубопроводу до 100 мм та двома лініями для великих діаметрів.
На планах і перерізах вентиляційних камер обов’язково показують будівельні конструкції (тонкими лініями).
Для визначення місця розміщення камери на плані та перерізах наносять розбивочні осі будівлі та вказують відстань між ними, основні розміри, відмітки і прив ўязки установок до конструкції будівель.
Елементи опалювально-вентиляційних установок позначають марками, що складаються з позначень установок та порядкового номеру елемента. Наприклад, для припливних установок П1 номери елементів записують П1.1, П1.2, П1.3 і т.д.
Кожне компонувальне креслення супроводжується специфікацією (розміщується в додатку пояснювальної записки). У специфікацію включають відомості про марку елемента, посилання на позначення документів на елемент установки, найменування елемента, кількість елементів в даній установці, масу одного елемента в кг.
Рекомендації до виконання курсового проекту додаються у файлі вентиляция.
Список рекомендованої літератури
1. Русланов Г.В. Отопление и вентиляция жилых и гражданский зданий. – К. : Будівельник, 1983.
2. Калинушкин М.П. Вентиляторные установки. – М. : Сантехпроект, 1979.
3. Богославский А.Н., Отопление и вентиляция. – М., : Стройиздат, 1976.
4. Справочник проектировщика: Внутренние санитарно-технические устройства/ Под ред. Староверова И.Г.: В 2-х ч. – М. : Стройиздат, 1977.
5. Справочник по теплоснабжению и вентиляции / Щекин Р.В., Кореневский С.М., Бем Г.Е. и др.: В 2-х кн.. – К. : Будівельник, 1976.
|
