Дисципліна «Цифрові ЕОМ та мікропроцесорні пристрої»

Викладач: к.т.н., проф. Биков М.М.

Варіанти курсових робіт

ТЕМА: “Розробка мікропроцесорної системи контролю температури”

Датчик температури вимірює температуру Т (у градусах Цельсія) контрольованого об'єкта і перетворює її в напругу U(T) у вольтах. Температура змінюється від 0 до Тмах градусів. Напруга на виході датчика змінюється від 0 до Umax. Закон перетворення має вид:

U(T)=(Umax/Tmax)_*T

Вихід датчика підключений до входу аналого-цифрового перетворювача, що перетворює вхідну напругу в діапазоні від 0 до Umax вольт в еквівалентний десятирозрядний код N. Закон перетворення має вигляд:

N= (1024/Umax)*U(T)

АЦП запускається на перетворення сигналом «Пуск», час перетворення t(мкс). Після закінчення часу перетворення на виходах АЦП установлюється дійсний код вхідної напруги.

Таблиця 1 – Варіанти завдань

Номер варіанту	Tmax	Umax	K1	K2	T
01 02 03 04 05 06 07 08 09 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26	70 80 90 100 110 120 130 140 200 250 300 260 160 170 180 190 210 310 200 280 270 50 150 500 450 560	5 6 7 8 9 10 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10	0.95 0.85 0.75 0.7 0.8 0.9 0.95 0.85 0.75 0.7 0.8 0.9 0.95 0.85 0.75 0.7 0.8 0.9 0.95 0.85 0.75 0.7 0.8 0.9 0.95 0.85	0.05 0.1 0.15 0.2 0.25 0.05 0.1 0.15 0.2 0.25 0.05 0.1 0.15 0.2 0.25 0.05 0.1 0.15 0.2 0.25 0.05 0.1 0.15 0.2 0.25 0.1	90 80 50 60 70 40 90 80 50 60 70 40 90 80 50 60 70 40 90 80 50 60 70 40 90 80

Зразок індивідуального завдання

Міністерство освіти і науки України

Вінницький національний технічний університет

Інститут прогресивних освітніх технологій

Факультет перепідготовки кадрів

Кафедра обчислювальної техніки

ЗАТВЕРДЖУЮ

Зав. кафедри ОТ, проф., д.т.н.

______________ О.Д. Азаров

(підпис)

”___” _________ 200_ р.

ТЕХНІЧНЕ ЗАВДАННЯ

на курсову роботу з дисципліни “Цифрові ЕОМ та мікропроцесорні пристрої”

ТЕМА: “Розробка мікропроцесорної системи контролю температури”

Вхідні дані:

Граф-схема алгоритму роботи цифрового пристрою; серії інтегральних мікросхем – мікросхеми КМОН і ТТЛШ логіки.

Розробити:

1. Структурну схему ЦА.

2. Функціональну схему цифрового пристрою

3. Електричну принципову схему пристрою.

Порядок виконання роботи:

1. Вибрати індивідуальний варіант завдання згідно вказівок.

2. Вибрати тип керуючого автомата і виконати розмітку станів.

3. Виконати формальний опис у вигляді орієнтованого графа автомата.

4. Розробити таблицю переходів.

5. Записати логічні вирази для сигналів переходів і керування.

6. Розробити схеми станів, переходів і виходів автомата.

7. Розробити схему генератора синхросигналів і схему генерації сигналу затримки.

8. Нарисувати функціональну і електричну принципові схеми цифрового пристрою.

Склад пояснювальної записки:

1. Титульний лист.

2. Завдання на курсову роботу.

3. Анотація.

4. Вступ.

5. Огляд літератури з методів проектування спеціалізованих і мікропроцесорних цифрових пристроїв.

6. Основна частина.

7. Висновки.

Література

Додатки (Креслення схем):

1. Схема алгоритма роботи ЦА –1аркуш

2. Цифровий автомат – схема структурна – 1 аркуш

3. Цифровий автомат – схема функціональна – 1 аркуш

4. Цифровий автомат – схема електрична принципіальна – 1 аркуш

Дата видачі ”____” ______________________ 200_ р.

Керівник: к.т.н., проф. Биков М.М. ___________________

Завдання отримав ____________________ ______________

 

Рекомендації до виконання курсової роботи

Правила оформлення пояснювальної записки

Пояснювальна записка повинна бути оформлена у відповідності до вимог ДСТУ 3008-95, ”Єдиної системи програмної документації (ЄСПД)” та Методичних вказівок до оформлення курсових проектів (робіт) у Вінницькому національному технічному університеті. Текст курсової роботи повинен бути надрукований у редакторі Microsoft Word на стандартних аркушах формату A4. Обсяг пояснювальної записки не повинен перевищувати 25-30 сторінок. Шрифт – Times New Roman, розмір 14. Міжрядковий інтервал – 1,5. Відступи від країв аркуша: зверху, знизу і зліва – 20 мм; зправа – 10 мм. Абзац – 5 знаків. Нумерація сторінок в правому верхньому кутку, починаючи зі змісту. Заголовки структурних частин, розділів виконують великими літерами посередині рядка, всі інші з абзацу малими літерами починаючи з великої. Слово “Додаток” малими літерами з першої великої посередині рядка. Запис літературного джерела: „ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ”. Кожен розділ рекомендується починати з нової сторінки. Заголовок розділу записують посередині великими буквами з більш високою насиченістю. Заголовки розділів, підрозділів, пунктів та підпунктів (при наявності заголовка) записують з абзацу малими буквами починаючи з великої. Розділи нумерують порядковими номерами в межах всього документа (І, 2, і т.д.). Після номера крапку не ставлять, а пропускають один знак. Підрозділи нумерують в межах кожного розділу, пункти в межах підрозділу і т.д. за формою (3.1, 3.2, 3.2.1, 3.2.2, 3.2.2.1 і т.д.). Цифри, які вказують номер, не повинні виступати за абзац.

Рекомендації до виконання курсової роботи додаються у файлі ЕОМ та МПП.

Список рекомендованої літератури

Основна:

Биков М.М. та ін. Операційні пристрої обчислювальних машин та систем. - Київ: НМК ВО, 1991. - 200 с.

Биков М.М., Міщенко С.М., Янчук Л.Н. Обчислювальні машини та інформаційні системи. – Вінниця, ВДТУ, 2001. – 61 с.

Биков М.М., Лисенко Г.Л., Москвіна С.М. Основи мікропроцесорної техніки. Лабораторний практикум. - Вінниця: ВНТУ, 2003.-86 с.

БиковМ.М., Грищук Т.В., Ковтун В.В. Методичні вказівки до самостійної роботи з дисципліни „Обчислювальна техніка”. - Вінниця: „УНІВЕРСУМ-Вінниця”, ВНТУ, 2005. – 53 с.

Каган Б.М. Электронные вычислительные машины и системы. -
М.:Энергомашиздат, 1991. -415 с.

Под ред. Преснухина Л.Н. Микропроцессоры. В 3-х книгах. Кн.2. Средства сопряжения. Контролирующие и информационно-управляющие системы. М.: Высшая школа, 1986. – 382 с.

Савельев А.Я. Прикладная теория цифровых автоматов. – М.: Высшая школа, 1987. – 272 с.

Лихтциндер Б.Я., Кузнецов В.Н. Микропроцессоры и вычислительные устройства в радиотехнике. К.: Вища школа, 1988. – 272 с.

Самофалов К.Г., Корнейчук В.И., Тарасенко В.П. Электронные цифровые вычислительные машины. - К.: Выща школа,1988.-512 с.

Богумирский Б.С. Руководство пользователя ПЭВМ. - Санкт-Петербург: "Печатный двор", 1994. – 741 с.

Мюллер С. Модернизация и ремонт ПК. – Москва – Санкт-Петербург – Киев, 2000. – 1132 с.

Кулаков Ю.А, Омелянский С.В. Компьютерные сети. – Киев: Юниор,1999. – 544с.

Бродин В.Б., Калинин А.В. Системы на микроконтроллерах и БИС программируемой логики.- М.: ЭКОМ, 2002.- 400 с.

Бабич М.П., Жуков І.А. Комп´ютерна схемотехніка. – Київ: МК-Пресс, 2004. – 478 с.

Пєтух А.М., Обідник Д.Т. ЕОМ і мікропроцесорні системи. Навчальний посібник. – В.: ВДТУ, 2001.– 124 с.

Додаткова:

Жарков В.С. -Железо IBM PC. - М.: Диалог,1999.- 415 с.

Янсен И. Курс цифровой электроники. - Т. 1 - 4. -М.:Мир,1987.

Токхайм Р. Микропроцессоры. Курс и упражнения. – М.: Энергоатомиздат, 1988. – 336 с.

Олифер В.Г., Олифер Н.Г. Компьютерные сети. – С.Петербург, “Питер”, 2000. – 672 с.

Крамплин К.Internet для занятых. – С.Петербург, “Питер”, 1997.– 672 с.

Морс С.П., Алберт Д.Д. Архитектура МП 80286. – М.: Радио и связь, 1990. – 304 с.